НЕ ЗАБУДЕ ГЕРОЇВ КРАЇНА

НЕБЕСНА СОТНЯ. НОВІТНІ ГЕРОЇ УКРАЇНИ.

              Історія України мала багато трагічних періодів. Коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинявся під загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки України ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників. Так було і за княжої доби. Так було і за часів Козаччини. І за часів боротьби за незалежність 1917-1921 років. І під час Другої світової. І на початку 1990х.                Нині знову прийшов цей час - час вибору між свободою та рабством, світлим майбутнім та темним минулим, справедливістю та тиранією. На Майдані пліч-о-пліч стали українці і євреї, росіяни та вірмени, грузини і білоруси. Їх об'єднала українська земля та бажання жити у вільній країні. Спочатку вони вимагали право вибору. Потім їм довелось вимагати права жити. І хоч кулі снайперів - це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та 

не здавались...

ЦЕЙ ОДВІЧНИЙ БІЛЬ АФГАНІСТАНУ

           15 лютого 2019 року виповнюється 30 років з дня виведення радянських військ з Афганістану.            
            Радянські військові стратеги думали, що операція в Афганістані триватиме недовго. Маршал Сергій Соколов, якого в грудні 1979 року призначили керувати операцією, вважав, що справиться за місяць. Так само і глава радянської дипломатії Андрій Громико називав термін в один місяць як такий, за який вдасться «усе вирішити і піти» з Афганістану. В підсумку радянська воєнна кампанія в Афганістані тривала понад 9 років.
           Війна в Афганістані забрала життя понад 15 тисяч радянських військових і дані про жертви або перебіг бойових дій були засекречені. Для більшості радянських громадян факт активних бойових дій був невідомий. Проте люди знали про рейси «чорних тюльпанів» і поховання солдатів у цинкових трунах, які забороняли відкривати. Саме велика кількість жертв була однією з причин виведення радянських військ із Афганістану.
           У 1979—1989 роках полум’я Афганістану ніби й не торкалося України, воно пожирало афганські кишлаки та міста, душманів і мирних жителів, радянську техніку, солдатів і офіцерів. Воно майстерно роздувалося й поступово охопило інші регіони. Його гарячий подих починають відчувати дедалі більше країн. У третьому тисячолітті Афганістан знову нагадав про себе. ХХІ століття почало новий відлік — із 11 вересня 2001 року.
           Забувати досвід історії — злочинно. Віддати забуттю сумний досвід афганської війни — означає знехтувати трагічним уроком історії, що неминуче призведе до нових війн, кровопролить і трагедій...

Книги та ідеї часом здатні

долати найлютішого 

агресора – Президент

          Президент Петро Порошенко під час 20-ї ювілейної церемонії «Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» наголосив на важливості книг для розвитку суспільства.
          «Нація сильна не тільки тоді, коли в неї є достатньо зброї, танків та літаків, артилерії та систем залпового вогню. Нація сильна також своїми поетами, письменниками, вченими», - наголосив Глава держави. Він зауважив, що протягом останніх п’яти років «ми будували не лише армію, а ще й зміцнювали нашу національну ідентичність».
          «А боротьба народу за свободу, неначе муза, надихала наших митців. Книги та ідеї часом здатні долати найлютішого агресора. І діють не менш ефективно, ніж зброя в руках воїна», - сказав Президент.
            Глава держави звернувся до творців та поціновувачів української книги: «Нам належить продовжувати і розвивати усе зроблене, аби українська книга гідно зустріла виклики ХХІ століття, зайняла в нашому житті те місце, якого вона заслуговує. Нам треба читати і поширювати любов до читання, треба поширювати коло книголюбів серед нових поколінь українців».
            Президент підкреслив, що влада може багато що зробити. «Але жоден Президент не здатен примусити людину купувати і читати книжки», - сказав Петро Порошенко. Він підкреслив, що саме тому, у «цій сфері дуже важливим є партнерство держави й суспільства, напрацювання спільних ініціатив».
           «Мій заклик до успішних і популярних людей – розповідайте про прочитані книжки, про відвідання книжкових магазинів і бібліотек. Покладіть поруч цікаву книжку, коли даєте інтерв’ю. Сам я підтримую традицію щороку, може це нескромно, але називати десять найкращих новинок. Приєднуйтесь до неї», - сказав Президент.

Вінок безсмертної слави

08.02 - 75 років тому (1944) Запорізька область остаточно була визволена від німецько-фашистських загарбників;

           
            Сьогодні ми відзначаємо не тільки 75-ту річницю визволення Запорізької області. Ми відзначаємо важливу перемогу нашого народу в масштабній операції з визволення Лівоборежної України, яка мала стратегічне значення для всього перебігу подій Другої Світової війни. Кожен з нас повинен розуміти важливість тих подій.
                Щоб звільнити промислове серце регіону, були звільнені міста й райони області: Вільнянськ, Токмак, Розівський, Новомиколаївський та інші райони. У кожному населеному пункті області є меморіальні комплекси, які свідчать про кількість жертв, які були покладені за волю і незалежність від загарбників.
                 І наш обов’язок – пам’ятати всіх, чиї імена викарбувані на плитах біля цих пам’ятників. Від всіх післявоєнних поколінь ми висловлюємо вдячність ветеранам за їхню мужність і самопожертву.