ПЕРЛИНА УКРАЇНСЬКОЇ КЛАСИКИ

(до 180 річчя з дня народження І. Нечуя-Левицького)

 

          28.11.2018р. об 11-00 у нашій бібліотеці відбувся літературно-художній вечір присвячений 180 річниці з дня народження письменника.
          Наші читачі дізналися багато цікавих фактів із життя великого письменника, зробили всебічний аналіз кращих творів Івана Нечуя-Левицького, зачитали уривки з його листів до сучасників та з творів письменника.
          А справжньою окрасою заходу стали неповторні героїні твору Івана Нечуя-Левицького, смішні своїми сварками: Кайдашиха та її невістка у супроводі мультимедійної презентації.
         Чарівне слово Нечуя-Левицького не згасло. Воно й сьогодні світить правдивістю, любов’ю до народу, своєю художньою майстерністю. І в тих досягненнях, які здобула українська література, є частка заслуги і класичної спадщини І.С. Нечуя-Левицького.
Доповненням заходу слугувала книжкова виставка-портрет «Непересічна постать». Яка дуже зацікавила наших читачів.
          Тож ми переконані, що художня спадщина І.С. Нечуя-Левицького не втратила і донині свого значення та життєствердного пафосу.

До уваги мешканців міста!
Запоріжжя живе цікавим культурним життям, але не всі знають про події які відбуваються у місті. Та тепер це буде набагато простіше.

                
За підтримки Департаменту культури і туризму
з'явився інтернет-портал "Культура" (www.cultura.city) на якому ви маєте можливість переглянути всі афіші і події, які відбуватимуться у різних культурних закладах -бібліотеках, театрах, будинках культури тощо.

ТРАГЕДІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

            В цьому році виповнюється 85 років з дня пам яті жертв Голодомору.           Постановою суду визнано доведеним, що Голодомор 1932–1933 років в Україні:

·           сплановано з метою придушення українського національно-визвольного руху та недопущення побудови незалежної Української держави;
·           вчинено шляхом насильного вилучення в українських селян усіх харчових продуктів та позбавлення їх доступу до їжі, тобто штучного створення життєвих умов, що призвели до фізичного знищення питомого складника української національної групи – українського селянства (в Україні на той час абсолютна більшість селян була українцями, а абсолютна більшість українців – селянами);
·          здійснено як один із етапів спецоперації проти частини української національної групи як такої, оскільки саме українська нація, а не національні меншини була суб’єктом державотворчого самовизначення і лише вона могла реалізувати закріплене Конституцією СРСР 1924 року право на самовизначення шляхом виходу із СРСР та утворення незалежної Української держави;
·           організовано вищим керівництвом партійно-радянського комуністичного режиму, серед якого особливо важливу й активну роль у скоєнні злочину відігравали виокремленні у справі семеро осіб.
              У постанові Апеляційного суду, зокрема, зазначено: «Органом досудового слідства з усією повнотою та всебічністю встановлено спеціальний намір Сталіна (Джугашвілі) Й. В., Молотова (Скрябіна) В. М., Кагановича Л. М., Постишева П. П., Косіора С. В., Чубаря В. Я. і Хатаєвича М. М. – знищення частини саме української (а не будь-якої іншої) національної групи і об’єктивно доведено, що цей намір стосувався саме української національної групи як такої».
             1 вересня із Києва стартувала Міжнародна акція "Запали свічку пам’яті", яка протягом 85-ти днів пройде у 85-ти куточках світу. В пам'ять про 7 мільйонів жертв геноциду.
              "Головною метою Всесвітньої акції є об’єднання українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один із найбільших злочинів ХХ століття.
Серед мільйонів жертв Голодомору було багато дітей. І під час кожної акції зачитується символічний список із 85 дитячих імен – кожного дня по 85 імен.

  Наша бібліотека запрошує приєднатись до цієї акції.

РЕВОЛЮЦІЯ ГІДОСТІ

      Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.
      Україна не раз піднімалася з колін. Побита і ціла в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів
      Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій.
      За ті три місяці Україна прожила цілу історичну епоху.
Це була справжня кровопролитна війна. Нас намагалися винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя.
Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі.
      Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури.
      «Небесна Сотня» своїм життям викупили свободу для мільйонів українців і дає шанс збудувати нову демократичну правову державу.
      Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!»
      Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв «Небесної Сотні» у наших серцях, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю…… Тож хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам’ять про загиблих героїв Небесного Війська.

Батуринська трагедія:злочин часу

            Сьогодні виповнилося 310 років Батуринської трагедії. Цього дня 1708 року сталася страшна подія, коли під час каральної операції російські війська під командуванням Олександра Меншикова захопили гетьманську столицю Батурин і вщент її зруйнували.
           З надзвичайною жорстокістю було страчено захисників і жителів міста – козацьку старшину розіп’яли на хрестах, котрі встановили на плотах і пустили вниз по річці Сейм. Всіх інших мешканців, незалежно від віку і статі, було вирізано.
          За різними оцінками загинуло від 11 до 15 тисяч батуринців. В історію України ці події увійшли під назвою «Різанина в Батурині».
          Французькі часописи того часу цю трагедію висвітили під такими заголовками: «Страшна різня», «Руїна України», «Жінки й діти на вістрях шабель». «Газет де франс», «Летре гісторік» та інші газети сповіщали про факт практично однаково: «Всі мешканці Батурина без огляду на вік і стать вирізані, як наказують нелюдські звичаї москалів.... Ціла Україна купається в крові. Меншиков уживає засобів московського варварства».
            Передумовою для таких надзвичайно жорстоких дій російського карального загону було те, що гетьман Мазепа разом із Військом Запорозьким перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ.
            Коли Мазепа, 7 листопада 1708 року, побачив наслідки московського погрому Батурина, «це видовище вразило його в саме серце».
             14 листопада 2008 року в Батурині відбулися заходи з перепоховання жертв Батуринської трагедії. Останки були перепоховані у знову побудованій Замковій церкві Воскресіння Господнього, яку за наказом спалили московські війська після взяття міста.