ВІЧНИЙ БІЛЬ НАРОДУ
"Голокост" у перекладі з давньогрецької означає "цілоспалення", "знищення вогнем", "жертвоприношення".
Уперше цей термін використав лауреат Нобелівської
премії миру письменник Елі Візель, як символ газових камер і крематоріїв
таборів знищення.
У 1933 - 1945 роках війська
фашистської Німеччини знищили близько 6 млн. людей тільки за приналежність до
єврейської нації. Така цифра зафіксована у вироках Нюрнберзького трибуналу.
Однак точних цифр немає, й
навряд чи вони коли - не будь з'являться, адже до кінця Другої світової війни
нацисти знищували табори смерті та поховання. До того ж часто єврейські громади
знищувалися цілком, і не залишалося рідних, близьких, друзів, які могли б
розповісти про їхню смерть.
На окупованих
Німеччиною територіях були побудовані табори смерті, призначені для вбивства
мільйонів людей.
Найстрашнішу
"фабрику смерті" гітлерівці розташували на території Польщі: в
містечку Освенцім неподалік від Кракова.
Тут були замучені близько 1,3
млн. осіб, із яких 1,1 млн. становили євреї, яких піддавали страшним тортурам і
знищували в газових камерах.
Історію неможливо повернути назад. Але необхідно розповісти про неї всю правду. Хроніка Голокосту – це біль і жах українського народу. Трагічне повсякдення 1941-го 1943-го років віддзеркалюють архівні документи, спогади очевидців.
Голокост — це жах, біль, смерть. Він не повинен повторитися. Але пам’ять про мільйони невинно загублених людей житиме завжди…
Голокост — це жах, біль, смерть. Він не повинен повторитися. Але пам’ять про мільйони невинно загублених людей житиме завжди…