ОСНОВА ЖИТТЯ – МІЙ ЗАКОН ОСНОВНИЙ

           Відомо, що кожна держава, окрім своїх символів (гімну, прапора та герба), має ще й Конституцію. Цей документ є першорядним і важливим. Слово «конституція» в перекладі з латинської мови озна­чає «устрій», «установлення».
            У Стародавньому Римі конституціями називали окремі документи, які видавали імператори. Згодом цим словом став нази­ватися звід основних законів держави.
            Так, наш світ підкорюється певним законам: є за­кони природи, які упорядковують життя на Землі, є закони Божі — закони найвищої моралі, що допомагають нам від­окремлювати добро від зла. А є державні закони — правила існування в суспільстві, яких мають обов'язково дотримува­тися всі громадяни тієї чи іншої країни.
            Важко жити, працювати, творити в хаосі, безладі, керу­ючись лише одним правилом: що хочу — те й роблю. І то­му ще з давніх часів люди почали упорядковувати своє життя. Спочатку, мабуть, це були просто загальні домовленості, але згодом вони стали непорушними правилами. А найваж­ливіші з правил стали законами й увійшли до окремого зводу, що потім отримав назву Конституція.
             «Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути». Ці слова належать видатному українсько­му мислителю двадцятого століття В'ячеславу Липинському, людині, яка присвятила все своє життя розбудові української державності.

«Я – соняшник»
спогади про Івана Драча

            19 червня стало відомо, що на 82-му році життя помер український письменник, перекладач та поет Іван Драч.
             Поет, перекладач, кіносценарист, драматург Іван Драч народився 17 жовтня 1936 в селі Теліжинці на Київщині. У 2006 році удостоєний звання Герой України.​ Драча називали Гоголем у поезії. Поет та видавець Іван Малкович у інтерв'ю Радіо Свобода відгукувався про свого колегу як про митця, що повернув інтерес читачів до українського:«Поезія Івана Драча у 60-і роки стала таким свіжим вітром, який пробудив інтерес у багатьох не тільки до української поезії й української літератури, а ширше – взагалі до всього українського. Тоді поезія захоплювала уми багатьох людей. То був час, коли лише у метафорі можна було щось висловити, якимись натяками, щось таке, що не можна було висловити ніде. Іван Драч це теж дуже добре робив. Іван Драч був поетичним лідером шістдесятників.
            Із натхненням жонглера він закручував в одну поетичну орбіту і золоту цибулину, і теорію відносності, і випрані штани, і комуністичну партію, і зворушливу бабусенцію, і «пропалакінограмоту», і Чорнобиль, і Рух, і дух. Тобто він був лідером, в якому все природно вживалося».
             Керівники української держави висловили співчуття у зв’язку зі смертю поета та громадського діяча Івана Драча.«Відійшов у вічність Іван Драч. Один із найяскравіших поетів з когорти шістдесятників, прозаїк, кіносценарист, громадський діяч – це все замалі категорії для митця його масштабу.
            Перш за все, це була Людина, яка тонко відчувала Україну та її душу. Щирі співчуття рідним та друзям Івана Федоровича. Вічна пам‘ять…» – написав президент України Петро Порошенко.