ОСНОВА ЖИТТЯ – МІЙ ЗАКОН ОСНОВНИЙ

           Відомо, що кожна держава, окрім своїх символів (гімну, прапора та герба), має ще й Конституцію. Цей документ є першорядним і важливим. Слово «конституція» в перекладі з латинської мови озна­чає «устрій», «установлення».
            У Стародавньому Римі конституціями називали окремі документи, які видавали імператори. Згодом цим словом став нази­ватися звід основних законів держави.
            Так, наш світ підкорюється певним законам: є за­кони природи, які упорядковують життя на Землі, є закони Божі — закони найвищої моралі, що допомагають нам від­окремлювати добро від зла. А є державні закони — правила існування в суспільстві, яких мають обов'язково дотримува­тися всі громадяни тієї чи іншої країни.
            Важко жити, працювати, творити в хаосі, безладі, керу­ючись лише одним правилом: що хочу — те й роблю. І то­му ще з давніх часів люди почали упорядковувати своє життя. Спочатку, мабуть, це були просто загальні домовленості, але згодом вони стали непорушними правилами. А найваж­ливіші з правил стали законами й увійшли до окремого зводу, що потім отримав назву Конституція.
             «Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути». Ці слова належать видатному українсько­му мислителю двадцятого століття В'ячеславу Липинському, людині, яка присвятила все своє життя розбудові української державності.